Шляхи вдосконалення інституційної системи для протидії дискримінації

Україна, ратифікувавши Конвенцію ООН “Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок”, взяла на себе низку зобов’язань. Зокрема:

●   включити принцип рівності чоловіків і жінок у національну конституцію або інше відповідне законодавство і забезпечити за допомоги закону чи інших відповідних засобів практичне впровадження цього принципу;

●   вживати відповідні законодавчі та інші заходи, включаючи санкції, там, де це потрібно, для заборони будьякої дискримінації щодо жінок;

●   встановити правовий захист прав жінок на рівній основі з чоловіками і забезпечити за допомоги компетентних національних судів та інших державних установ ефективний захист жінок від будьяких проявів дискримінації.

Останніми роками в Україні відбулися відчутні зрушення у цій сфері. Вони пов’язані головним чином з ухваленням Закону “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, який встановив заборону дискримінації за ознакою статі та визначив недопущення дискримінації за ознакою статі як один з основних напрямів державної політики щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Однак у законі бракує ефективних механізмів, за допомогою яких жертви дискримінації та/або сексуальних домагань можуть захистити свої права.

Чому немає ефективної системи протидії дискримінації?

Нині в Україні немає єдиного спеціалізованого державного органу, до компетенції якого належить:

●   вивчення і розслідування інцидентів, пов’язаних з дискримінацією в різних сферах суспільних відносин, отримання доказів та інформації щодо індивідуальних скарг;

●   забезпечення допомоги і підтримки жертвам дискримінації (включаючи правову допомогу), потрібних для захисту їхніх прав у державних установах і судах;

●   пошук способів врегулювання суперечок з індивідуальних скарг;

●   ухвалення обов’язкових до виконання рішень щодо дискримінаційних дій;

●   застосування санкцій за порушення антидискримінаційних норм (які можуть включати виплату компенсацій потерпілій особі).

Це – одна з головних причин, що стримують впровадження в Україні міжнародних стандартів у сфері протидії дискримінації. Деякі із зазначених повноважень виконують різні державні органи та установи, зокрема Уповноважений Верховної Ради з прав людини, органи міліції. Однак жоден з них не виконує всього комплексу цих функцій.

Одним з головних завдань щодо захисту жертв дискримінації за ознакою статі має стати  вдосконалення інституційної системи. Експерти МЦПД зосереджують увагу на таких аспектах її вдосконалення.

1. Посилення антидискримінаційної діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

Для посилення ролі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у сфері протидії дискримінації можна використати досвід, набутий країнами Європи. Так, вирішення завдання щодо вдосконалення і розвитку інституту омбудсмена у сфері захисту від дискримінації може здійснюватися створенням при Уповноваженому Спеціального представника з питань дискримінації. На нього можна покласти функції, пов’язані з реалізацією принципу рівного поводження та запобіганням дискримінації. Оскільки він займатиметься суто питаннями дискримінації і забезпечення рівності, буде забезпечено постійну увагу омбудсмена до цієї сфери.

2. Розширення повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків

Відповідно до законодавства України, основне навантаження щодо практичного забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків покладено на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Функції цього органу нині виконує Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту. Проте цей орган не є ефективним інструментом протидії дискримінації за ознакою статі, оскільки він не має реальних важелів впливу на осіб, які вчинили дискримінаційні дії та порушили принцип рівності.

Для удосконалення діяльності цього органу потрібно:

●   суттєво розширити перелік його функцій і повноважень;

●   надати в його розпорядження інструменти і засоби для протидії дискримінації.

3. Створення нового антидискримінаційного органу

Цей варіант передбачає створення в структурі виконавчої влади спеціально уповноваженого органу з питань дискримінації для забезпечення належної допомоги особам, які постраждали від порушення їхніх прав або дискримінації. До такого органу мають відійти всі функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, які стосуються захисту жертв дискримінації.

Очевидно, існування такого органу буде виправданим лише в разі, якщо його діяльність охоплюватиме прояви дискримінації за іншими ознаками (стать, національність, релігійні переконання, вік та ін.).

4. Здійснення антидискримінаційної діяльності правоохоронними органами

Цей варіант може бути реалізований завдяки створенню в системі МВС та/або прокуратури спеціалізованих відділів (підрозділів) з протидії дискримінації, до функцій яких буде віднесено розгляд скарг громадян на дискримінаційні дії, а також розслідування злочинів, що базуються на дискримінації.

Мета проекту “Сприяння законодавчому забезпеченню гендерної рівності в Україні”, який за фінансування Європейської Комісії МЦПД здійснює разом з Українським освітнім центром реформ (УОЦР), – посилення рівноправної участі жінок у політичних процесах та ухваленні рішень. У перебігу проекту аналітики підготують зелену і білу книги щодо гендерної проблематики в Україні, включаючи питання рівноправної участі жінок у політичних процесах та ухваленні рішень.

За додатковою інформацією звертайтеся до Олександра Татаревського.

Вісник Центру № 362, 23 квітня 2007 року

Архiв Вiсника Центру Пiдписатися на Вiсник Центру

Контактна особа

Олександр Татаревський
Старший аналітик з державного врядування
e-mail:
тел.: (044) 484-4400

PDF-версія

Вісник Центру № 362 (23 квітня, 2007) Шляхи вдосконалення інституційної системи для протидії дискримінації
	nl_ukr_20070423_0362.pdf   (52 Kb)

Архiв Вiсника Центру

Пiдписатися на Вiсник Центру