Економіка в Україні зростає і, відповідно, зростає споживання електроенергії. Навіть за консервативних прогнозів споживання електроенергії в найближчі 7–10 років в Україні бракуватиме генеруючих потужностей. З огляду на це дедалі частіше лунають пропозиції щодо подальшого розвитку атомної енергетики як такої, що є вирішенням проблеми енергозабезпечення. Упродовж 2009–2018 років ресурс експлуатації переважної більшості діючих атомних блоків (а також блоків ТЕС) буде вичерпано. Що більше, зберігаються низькі обсяги інвестування в теплову генерацію та повільний розвиток відновлювальних джерел електроенергії. Вочевидь, уряд пов’язує надії щодо забезпечення економіки електроенергією з очікуваною добудовою двох енергоблоків на ХАЕС та РАЕС, що дасть змогу збільшити генерацію електроенергії на 13 млрд. кВт·г щорічно (упродовж 2002 року в Україні було вироблено близько 173 млрд. кВт·г). Пропонується також продовжити термін дії українських АЕС ще на 10–20 років і створити ядерно-паливний цикл. На перевагу подальшого розвитку атомної енергії в Україні наводять такі аргументи: - дешеві тарифи на атомну електроенергію;
- відсутність шкідливих викидів (СО2, SO2);
- підвищена технологічна безпека;
- наявність кваліфікованого персоналу.
Проте ціна виробленої атомної електроенергії в Україні насправді суттєво занижена: насамперед у тарифах не враховано майбутніх витрат на консервацію відпрацьованого палива та виведення станцій з експлуатації. Держава продовжує компенсувати наявні витрати з інших джерел; включення цільових надбавок до тарифів НАЕК “Енергоатом” поки що не покриває всіх витрат. Україна вочевидь не може і не має відмовлятися від атомної енергетики як одного з елементів енергетичної політики диверсифікації. Однак для вироблення оптимальної з економічного та політичного погляду енергетичної стратегії, де було б враховано розвиток теплової, атомної та гідроелектроенергетики, влада має оцінити критичні елементи кожного сценарію, а саме: - вартість капітальних інвестицій;
- вплив на довкілля;
- прогноз цін на типи палива;
- вимоги світової спільноти.
Тенденції розвитку атомної енергетики у світі суперечливі. Негативне ставлення суспільства до АЕС через аварії в Україні та США становить суттєву перешкоду для ядерного лобі в більшості країн. Утім, можливість запобігти різким і частим ціновим коливанням на традиційні типи палива (що актуально для України з огляду на наднизьку диверсифікацію джерел постачання газу та нафти) зумовлює привабливість атомної енергетики для країн, економіка та попит на електроенергію в яких зростають швидкими темпами (наприклад Китаю, який активно розвиває атомну енергетику попри великі запаси вугілля). |